Актуальні новини:


понеділок, 26 грудня 2011 р.

Як зробити річний перерахунок з податку на доходи фізичних осіб


З наближенням кінця року перед роботодавцями все гостріше стає питання здійснення річного перерахунку з податку на доходи фізичних осіб. Адже пп. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зазначено, що роботодавець платника податку зобов'язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абзацу третього пункту 167.1 статті 167 цього Кодексу, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги, зокрема, за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року, або під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем. 



Положення абзацу третього пункту 167.1 статті 167 Кодексу полягають у застосуванні 17-відсоткової ставки податку до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. 


В той же час норми пп. 169.4.3 п. 169.4 ст. 164 Кодексу передбачають, що роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги. 



Слід зауважити, що вказана норма дає право роботодавцю та/або податковому агенту самому визначитись з періодом, за який необхідно зробити перерахунок лише у випадках неправильного оподаткування доходу (тобто не чекати кінця року або місяця припинення трудових відносин), та ніяким чином не може бути розтлумачена як така, що дозволяє роботодавцям робити перерахунок або ні - Кодекс не передбачає добровільність у здійсненні перерахунку з податку на доходи фізичних осіб. 


З урахуванням вищевикладеного, розглянемо алгоритм перерахунку податку на доходи фізичних осіб на прикладі.

Отже, протягом 2011 року наймана особа отримала від свого роботодавця-податкового агента доходи у сумі 168 800 грн. Для приклада будемо вважати, що ставка єдиного соціального внеску складає 3,6%.



Крім того, необхідно враховувати розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розрахунку на місяць протягом поточного року, які встановлені Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»:



  • січень - березень: 941 грн.;
  • квітень - вересень: 960 грн.;
  • жовтень - листопад: 985 грн.;
  • грудень: 1004 грн.


З урахуванням норми пп. 4) п. 1 ст. 1 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (зі змінами) щодо визначення максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, слід зазначити, що такий показник дорівнює на період:



  • січень - березень: 941 грн. х 15 = 14115 грн.;
  • квітень - вересень: 960 грн х 15 = 14400 грн.;
  • жовтень - листопад: 985 грн. х 17 = 16745 грн.;
  • грудень: 1004 грн. х 17 = 17068 грн.


Підсумовуючи вищевикладене, розрахуємо податок на доходи фізичних осіб:



МісяцьОподатковуваний дохід, грн.Сума утриманого єдиного внеску, грн.Об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб, грн.Сума утриманого ПДФО за ставкою 15%, грн.Сума утриманого ПДФО за ставкою 17%, грн.
І10 000360 1 360,6996,69
ІІ15 000508,14 1 360,69771,06+150,45=921,51
ІІІ14 000504 1 360,69752,21
IV16 000518,40 1 360,69817,76+272=1089,76
V13 900500,40 1 360,69735,82
VI11 000396 1 360,69260,57
VII7 000252 1 012,20-
VIII14 300514,80 1 360,69801,37
IX8 100291,60 1 171,26-
X20 000602,82 1 360,691202,06+553,35=1755,41
XI18 500602,82 1 360,691202,06+298,35=1500,41
XII21 000614,45 1 360,691254,99+668,44=1923,43
Всього168 8005 665,43163 134,5715 790,369 837,18

            


Алгоритм проведення перерахунку сум доходів, нарахованих фізичній особі у вигляді заробітної плати, яка не користувалась протягом календарного року правом на податкову соціальну пільгу, буде таким:


1) визначається загальний річний оподатковуваний доход фізичної особи, який розраховуються шляхом додавання місячних оподатковуваних доходів: 168 800грн.;

2) розраховується база оподаткування податком на доходи фізичних осіб шляхом віднімання від загального річного оподатковуваного доходу найманого працівника суми єдиного соціального внеску, яка була утримана податковим агентом протягом календарного року: 168 800 грн. - 5 665,43 грн. = 163 134,57 грн.;

3) розраховується сума середньомісячного оподатковуваного доходу шляхом ділення суми бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб на кількість календарних місяців: 163 134,57 грн. : 12 місяців = 13 594,55 грн.;

4) оскільки розмір середньомісячного оподатковуваного доходу (13 594,55 грн.)  перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового року (9 410 грн.), то частина оподатковуваного доходу в межах десятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового року, оподатковується за ставкою 15%, а інша частина доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, - за ставкою 17%:



9 410 грн. х 15% = 1 411,50 грн.


(13 594,55 грн. - 9 410 грн.) х 17% = 711,37 грн.

1 411,50 + 711,37 = 2 122,87 грн.

5) розраховується загальна річна сума податку як добуток розрахункової місячної суми податку та кількості календарних місяців

2 122,87 грн. х 12 місяців = 25 474,44 грн. 

6) проводиться порівняння розрахункової річної суми податку із сумою податку, фактично утриманою за рік: 

розрахункова 25 474,44 грн. > фактична 25 627,54 грн. = 15 790,36 грн. + 9 837,18 грн.


Отже, так як фактична сума утриманого податку більше, ніж розрахункова, то у даному прикладі роботодавець не здійснює донарахування податку за наслідками року.


У протилежному випадку, коли фактична сума утриманого податку менша, ніж розрахункова, роботодавець та/або податковий агент донараховує податок  на підставі пп. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 Кодексу та стягує за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати. 



У разі, якщо платник податку припиняє трудові відносини з роботодавцем та внаслідок проведення остаточного розрахунку виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного податкового року та сплачується самим платником. 


Що стосується переплати з податку на доходи фізичних осіб за наслідками річного перерахунку, то діючим законодавством не передбачено ні її повернення, ні її врахування при визначенні податкового зобов'язання платника податку за відповідний місяць або наступні податкові періоди.

Підсумовуючи вищевикладене, можна зазначити наступне:

1) - якщо фізична особа не користувалась протягом календарного року правом на податкову соціальну пільгу, але її доходи оподатковувались за ставкою 17% (незалежно від кількості місяців), роботодавець зобов'язаний здійснити річний перерахунок;

2) - результатом перерахунку є визначення розрахункової річної суми податку, яку необхідно порівняти з фактичною;

3) - якщо за результатами перерахунку є недоплата - її необхідно утримати з платника податку;

4) - якщо за результатами перерахунку є переплата - її не повертають;

5) - податок, утриманий як недоплата, необхідно відобразити у формі № 1ДФ. 



Управління МРР та ЗГ ДПА у Донецькій області 


Похожие материалы:

Немає коментарів :

Підписка на розсилку email: