Актуальні новини:


пʼятниця, 2 грудня 2011 р.

Проведення інвентаризації на підприємстві перед складанням річної фінансової звітності

Проведення річної інвентаризації перед складанням річної фінансової звіт­ності регламентовано Законом № 996-XIV, постановою № 419, з урахуванням Поло­ження № 88, Інструкцією № 69 та постано­вою № 158. Крім того, загальний порядок проведення інвентаризації бюджетними установами, оформлення її результатів та відображення інвентаризаційних різниць встановлено Інструкцією № 90.

Статтею 10 Закону № 996-XIV визначено, що підприємства для забезпечення достовір­ності даних бухгалтерського обліку та фінан­сової звітності зобов'язані проводити інвен­таризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджують­ся їх наявність, стан і оцінка. Об'єкти і періодич­ність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим.


Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою № 419, встановлено випадки обов'язкового проведен­ня інвентаризації, зокрема, перед скла­данням річної фінансової звітності, дія якої поширюється на всіх юридичних осіб неза­лежно від організаційно-правової форми господарювання і форми власності, а та­кож на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприєм­ства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність.

При цьому відповідно до абзацу «б» п. 3 Інструкції № 69 така інвентаризація повинна провадитися не раніше 1 жовтня звітного року - для матеріальних ціннос­тей, коштів і зобов'язань; один раз на три роки - для будівель, споруд та інших неру­хомих об'єктів основних фондів; один раз на п'ять років - для бібліотечних фондів.

Річній інвентаризації підлягають:
  • товарно-матеріальні цінності (запаси, малоцінні та швидкозношувані предме­ти, основні фонди, нематеріальні активи) (п. 11.8 Інструкції № 69);

  • незавершене виробництво, незаверше­не капітальне будівництво та незаверше­ний ремонт (п. 11.9 Інструкції № 69);

  • витрати майбутніх періодів та резерви майбутніх витрат і платежів (п. 11.10);

  • розрахунки (п. 11.11 Інструкції № 69);

  • грошові кошти, цінності і бланки суворої звітності (п. 4.10 Положення № 637).

Крім того, інвентаризації підлягають також майно й матеріальні цінності, що не належать підприємству та облік яких ведеться на позабалансових рахунках (п. 5 Інструкції № 69).

Відповідальність за організацію інвентари­зації, правильне та своєчасне її проведення несе керівник установи. При цьому головний бухгалтер разом із керівниками відповідних підрозділів та служб зобов'язаний контро­лювати дотримання встановлених правил проведення інвентаризації.

Згідно з Інструкцією № 69 завдання інвентаризації полягає у:
  • встановленні фактичної наявності, якості, стану і вартості матеріальних цінностей, гро­шових коштів, незавершеного виробництва і будівництва, дебіторської заборгованості, зобов'язань і забезпечень, інших активів, витрат і доходів майбутніх періодів, у виз­наченні розбіжностей;
  • встановленні за письмовими пояс­неннями відповідальних за збереження і використання цінностей, за облік дебі­торської заборгованості, зобов'язань і за­безпечень осіб, причин та умов виникнен­ня розбіжностей;
  • розробці пропозицій щодо врегулюван­ня розбіжностей і впорядкування порядку приймання, зберігання, відпуску й вико­ристання цінностей та поліпшення обліку і контролю на підприємстві;
  • перевірці обгрунтованості записів на рахунках і в регістрах обліку розрахунків з працівниками, бюджетом, державними цільовими позабюджетними фондами, по­купцями, постачальниками та іншими дебі­торами і кредиторами тощо;
  • дотриманні порядку врегулювання ін­вентаризаційних різниць.

Порядок проведення інвентаризації. Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах за наказом керівника створюються постійно діючі інвентариза­ційні комісії у складі керівників структур­них підрозділів, головного бухгалтера. Ін­вентаризаційну комісію очолює керівник підприємства або його заступник.

Щорічно керівник підприємства нака­зом визначає терміни початку та закінчен­ня та об'єкти проведення інвентаризації та за потреби на підприємствах, на яких через великий обсяг робіт проведення інвентари­зації не може бути забезпечено постійно діючою комісією, за наказом керівника під­приємства створюються робочі інвентари­заційні комісії у складі інженера, технолога, механіка, виконавця робіт, товарознавця, економіста, бухгалтера та інших досвідчених працівників, які добре знають об'єкт інвен­таризації, ціни та первинний облік. Робочі інвентаризаційні комісії очолюються пред­ставником керівника підприємства, який призначив інвентаризацію. Забороняється призначати головою робочої інвентариза­ційної комісії з матеріально відповідальних осіб одного й того самого працівника два роки підряд. Також забороняється проводи­ти інвентаризацію цінностей при неповно­му складі членів інвентаризаційної комісії, тобто відсутність хоча б одного члена комісії при проведенні інвентаризації є підставою для визнання результатів інвентаризації не­дійсними.

Крім того, особи, відповідальні за збере­ження матеріальних цінностей, до початку ін­вентаризації дають розписку про те, що всі прибуткові та видаткові документи на товарно-матеріальні цінності здані в бухгалтерію, всі товарно-матеріальні цінності, що надійшли на зберігання, оприбутковані, а ті, що вибу­ли, - списані. При цьому на час проведення інвентаризації діяльність підрозділу (комори, складу, сховища), зазвичай, припиняється.

Інвентаризацію проводять, як правило, на перше число місяця, що полегшує наступне порівняння її результатів з показ­никами обліку.

У процесі інвентаризації, яка відбуваєть­ся шляхом обов'язкового підрахунку, зважування, обмірювання, визначають фактичну наявність об'єктів інвентаризації, дані про які записують в інвентаризаційному описі, який підписують усі члени комісії. Наймену­вання інвентаризованих цінностей і об'єктів (предметів) та їх кількість відображаються в описах за субрахунками, номенклатурою та в одиницях виміру, прийнятих у обліку.

На цінності, які не належать підприємс­тву, але знаходяться в його розпоряджен­ні, складаються окремі описи з розподілом на: орендовані, прийняті на відповідальне зберігання тощо.

Дані інвентаризації з кожного виду цін­ностей записуються в інвентаризаційні описи окремо, за місцезнаходженням цін­ностей, особами, відповідальними за їх зберігання. Описи складаються у двох при­мірниках, а при зміні матеріально відпові­дальних осіб - у трьох примірниках.

Описи підписуються головою та всіма чле­нами інвентаризаційної комісії. Матеріально відповідальні особи в кінці кожного інвентаризаційного опису розписуються про пере­вірені комісією і занесені в опис цінності.

У випадках, якщо матеріально відпові­дальні особи після інвентаризації виявляють помилки в описах, вони повинні негайно (до відкриття складу, комори, секції тощо) заявити про це голові інвентаризаційної комісії. Інвентаризаційна комісія здійснює перевір­ку зазначених фактів і у випадку їх підтвер­дження проводить виправлення виявлених помилок відповідно до Положення № 88.

Після оформлення інвентаризаційні опи­си передаються до бухгалтерії для скла­дання порівняльної відомості результатів інвентаризації.

Документальне оформлення резуль­татів інвентаризації. Інструкцією № 69 передбачено такі форми первинних інвен­таризаційних документів:
  • акт контрольної перевірки інвентари­зації цінностей (додаток № 1 до Інструк­ції № 69);
  • книга реєстрації контрольних перевірок інвентаризацій (додаток № 2 до Інструк­ції № 69);
  • відомість результатів інвентаризації (до­даток № 3 до Інструкції № 69).

Але перелічені форми первинного облі­ку призначені для узагальнення інформа­ції про проведення інвентаризації взагалі або про контрольні перевірки окремих ді­лянок підприємства.

Тому для оформлення результатів інвен­таризації використовуються такі форми первинних документів:
  • інвентаризаційний опис товарно-ма­теріальних цінностей (форма № М-21, затверджена наказом № 193);
  • форми первинних документів, затверд­жені постановою № 241.

У листі № 03-04-05/41 Держкомстат України наголошує на необов'язковості застосування типових форм первинної об­лікової документації з інвентаризації, затверджених постановою № 241, та нага­дує про можливість розробки необхідних первинних облікових документів підприєм­ством самостійно.

Термін зберігання документів з інвента­ризації (інвентаризаційні описи, акти, протоколи засідань інвентаризаційних комісій) відповідно до Переліку № 41 становить три роки за умови завершення ревізій. У разі виникнення спорів, суперечностей, порушення кримінальних справ - зберігають­ся до винесення відповідного рішення.

Перевірка результатів інвентариза­ції. Після закінчення інвентаризації офор­млені в установленому порядку інвентари­заційні описи передаються в бухгалтерію для складання порівняльних відомостей. На цінності, що належать іншим підпри­ємствам, складаються окремі порівняльні відомості. Копія інвентаризаційного опи­су і довідка про результати інвентаризації надсилаються власникам цінностей.

До складання порівняльних відомостей і визначення результатів інвентаризації бухгалтерія підприємства проводить перевір­ку всіх підрахунків у інвентаризаційних описах. Виявлені помилки у цінах, таксуванні та підрахунках повинні бути виправлені й за­вірені підписами всіх членів інвентаризацій­ної комісії і матеріально відповідальних осіб.

На останній сторінці інвентаризаційного опису обов'язково робиться відмітка про перевірку цін, таксування і підрахунки під­сумків за підписами осіб, які її проводили.

У порівняльних відомостях відображають­ся розходження між даними бухгалтерсько­го обліку і інвентаризаційних описів.

Вартість надлишків і нестач цінностей в порівняльних відомостях наводиться відповідно до їх оцінки в облікових регістрах.

Інвентаризаційна комісія перевіряє пра­вильність визначення бухгалтерією результатів інвентаризації та за наслідками інвен­таризації складає протокол із зазначенням у ньому результатів інвентаризації і виснов­ків щодо них, а також пропозицій про залік нестач та надлишків пересортицею, списання нестач у межах норм природного убутку, а та­кож понаднормових нестач і втрат від псуван­ня цінностей із зазначенням вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.

Протокол інвентаризаційної комісії має бути у 5-денний термін розглянуто і затверджено керівником підприємства. При цьому затверджені результати інвентаризації відоб­ражаються в бухгалтерському обліку підпри­ємства на дату проведення інвентаризації.

У примітках до фінансової звітності на­водяться відомості про результати проведених у звітному році інвентаризацій за формою, наведеною у додатку № 3 до Інструкції № 69.

Порядок регулювання інвентариза­ційних різниць та відображення їх в обліку. Загальний порядок регулюван­ня інвентаризаційних різниць визначено п. 11.12 Інструкції № 69, а саме:
  • виявлені надлишки запасів підлягають оприбуткуванню з відображенням у складі доходів підприємства з подальшим уста­новленням причин виникнення надлишків і винних у цьому осіб;
  • убуток цінностей в межах установлених норм природного убутку списується на витрати звітного періоду. Застосування норм убутку провадиться лише при виявленні фактичних нестач і після заліку нестач цін­ностей надлишками з пересортиці. Якщо після зарахування надлишків з пересор­тиці виявлено нестачу цінностей, то норми природного убутку мають застосовувати­ся лише до цінностей, з яких встановлено нестачу. При відсутності норм убуток роз­глядається як наднормативна нестача;
  • наднормативна нестача цінностей, а також втрати від їх псування відшкодовуються винни­ми особами за цінами, за якими обчислюєть­ся розмір шкоди від крадіжок, нестач знищен­ня та псування матеріальних цінностей;
  • наднормативні нестачі цінностей та втра­ти від їх псування, включаючи готову продукцію, у разі якщо винних осіб не встанов­лено або відшкодування відмовлено судом, зараховуються на збитки підприємства;
  • взаємний залік надлишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допуще­но тільки щодо товарно-матеріальних цін­ностей однакового найменування і в то­тожній кількості за умови, що надлишки і нестачі утворились за той самий період, що перевіряється, та у тієї самої особи, яка перевіряється;
  • у разі якщо при заліку нестач надлишками при пересортиці вартість цінностей, що вия­вились у нестачі, більше вартості цінностей, що виявились у надлишку, різниця вартості повинна бути віднесена на винних осіб.

Якщо конкретних винуватців пересортиці не встановлено, то сумові різниці розгляда­ються як нестачі цінностей понад норми при­родного убутку з віднесенням їх до складу інших витрат операційної діяльності. За таки­ми сумовими різницями в протоколах інвен­таризаційної комісії повинні бути наведено вичерпні пояснення причин, за якими різни­ці не можуть бути віднесені на винних осіб.

Перевищення вартості цінностей, що виявились у надлишку, над вартістю цін­ностей, що виявились у нестачі при пере­сортиці, відноситься на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей та інших операційних доходів.

У випадках стягнення втрат з винних осіб, заподіяних крадіжкою, нестачею або втратою, визначення суми збитків, що підлягає відшкодуванню винними особа­ми, здійснюється відповідно до постанови № 116 та Закону № 217/95-ВР.

Порядок відображення результатів ін­вентаризації в бухгалтерському обліку.

Відповідно до Інструкції № 69 за дани­ми інвентариза.ційних описів (актів інвентаризації) складаються звіряльні відомості по тих цінностях і розрахунках, щодо яких вста­новлені відхилення від облікових (кількісних, сумових) даних. Результатом проведення ін­вентаризації може бути виявлення нестач і/або надлишків, а також пересортиці.

Крім того, відповідно до роз'яснень, на­даних листом № 31-04200-30-10/22823, підставою (первинним документом) для записів у бухгалтерському обліку є висновки постійно діючої інвентаризаційної комісії щодо врегулювання інвентаризаційних розбіжностей (кількісних, сумових), які набира­ють норми розпорядчого документа, після їх затвердження керівником підприємства.

Згідно з п. 20 ПБО 16 «Витрати» у бух­галтерському обліку сума збитків, завда­них підприємству у зв'язку з нестачами й втратами від псування цінностей, включа­ються до інших операційних витрат.

У бухгалтерському обліку відповідно до Інструкції № 291 доки на підприємстві встановлюється винна особа, нестачі коштів та інших цінностей і втрат від псування ціннос­тей, що виявлені у результаті інвентариза­ції, відображаються за дебетом субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування ціннос­тей» у кореспонденції з кредитом відповід­них рахунків (10, 20, 22, 28 тощо). Водночас до прийняття рішення про виявлення винних осіб сума невідшкодованих нестач і втрат від псування цінностей зараховується на по­забалансовий рахунок 072 «Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей».

Якщо ж винну особу так і не буде встанов­лено, суму визнаних нестач списують з поза­балансового субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».

У разі якщо винну особу виявлено, облік розрахунків за відшкодуванням підприємству завданих збитків у результаті нестач і втрат від псування цінностей, нестач та розкрадання грошових коштів ведеться на субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків». Суми нестач, які відшкодовуються підприємством, відображають за дебетом субрахунку 375 «Розрахунки по відшкодуванню заподіяних збитків» з кредитом субрахунку 716 «Відш­кодування раніше списаних активів».

Відповідно до п. 10 постанови № 116 із стягнутих сум здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, а залишок коштів перераховується до Держбюджету України. При цьому сума, нарахована до перерахування, відображається за дебе­том субрахунку 716 «Відшкодування рані­ше списаних активів» з кредитом субра­хунку 642 «Розрахунки по обов'язкових платежах». Погашення заборгованості перед бюджетом відображається кореспон­денцією рахунків: Дт-642, Кт-311.

Надлишки у бухгалтерському обліку ві­дображаються в складі доходів підпри­ємства за кредитом субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності» у ко­респонденції з дебетом відповідних рахун­ків (20, 22, 28 тощо). Наприкінці звітного періоду суму, відображену на субрахунку 719, списують у кредит субрахунку 791 «Результат операційної діяльності».

Відповідальність. Відповідно до ст. 164-2 КпАП відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації грошових коштів і матеріальних цінностей, невжиття заходів щодо відшкодування з винних осіб збит­ків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності, є порушенням законодавс­тва з фінансових питань, внаслідок чого до посадових осіб підприємства застосовується адміністративний штраф у розмірі від 8 до 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (тобто від 136 до 255 грн.). За ті самі дії, вчинені особою повторно протя­гом року, розмір адміністративних стягнень становить від 10 до 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (тобто від 170 до 340 грн.).

Перелік використаних нормативних документів:
  • Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х (зі змінами та доповненнями, за текстом - КпАП)
  • Закон України № 217/95-ВР від 06.06.95 р. «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 14.07.99 p. № 932-XIV)
  • Закон України № 996-XIV від 16.07.99 р. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями)
  • Постанова Кабінету Міністрів України № 116 від 22. 01.96 р. «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» (зі змінами та доповненнями, за текстом - постанова № 116)
  • Постанова Кабінету Міністрів України № 158 від 02.03.93 р. «Про затвердження Положення про інвентариза­цію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії догово­ру оренди або його розірвання)» (зі змінами та доповненнями, за текстом - постанова № 158)
  • Постанова Держномстату СРСР № 241 від 28.12.1989 р. «Про затвердження форм первинної облікової документації для підприємств та організацій» (за текстом - постанова № 241)
  • Постанова Кабінету Міністрів України № 419 від 28.02.2000 р. «Про затвердження Порядку подання фінан­сової звітності» (зі змінами та доповненнями, за текстом - постанова № 419)
  • Постанова Нацбанку України № 637 від 15.12.2004 р. «Про затвердження Положення про ведення касо­вих операцій у національній валюті в Україні» (зареєстровано в Мін'юсті України 13.01.2005 р. за № 40/10320, зі змінами та доповненнями, за текстом - Положення № 637)
  • Наказ Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України № 41 від 20.07.98 р. «Про затвердження Переліку типових документів» (зареєстровано в Мін'юсті України 17.09.98 р. за № 576/3016, зі змінами та доповненнями, за текстом - Перелік № 41)
  • Наказ Мінфіну України № 69 від 11.08.94 р. «Про Інструкцію по інвентаризації основних засобів, нема­теріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків» (зареєстровано в Мін'юсті України 26.08.9.4 р. за № 202/412, зі змінами та доповненнями, за тек­стом - Інструкція № 69)
  • Наказ Мінфіну України № 88 від 24.05.95 р. «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.95 р. за № 168/704, за текстом - Положення № 88)
  • Наказ Головного управління Держказначейства України, Мінфіну України № 90 від 30.10.98 р. «Про затвердження Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ» (зареєстровано в Мін'юсті України 16.11.98 р. за № 728/3168, зі змінами та доповненнями, за текстом - Інструкція № 90)
  • Наказ Мінстату України № 193 від 21.06.96 р. «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів» (за текстом - наказ № 193)
  • Наказ Мінфіну України № 291 від 30.11.99 р. «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування (План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій)» (зареєстровано у Мін'юсті України 21,12.99 р. за № 892/4185, зі змінами та доповненнями, за текстом - Інструкція № 291)
  • Наказ Мінфіну України № 318 від 31.12.99 р. «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерсько­го обліку» (зареєстровано у Мін'юсті України 19.01.2000 р. за № 27/4248, зі змінами та доповне­ннями, за текстом - ПБО 16 «Витрати»)
  • Лист Держкомстату України № 03-04-05/41 від 26.05.2004 р. «Щодо оформлення результатів інвента­ризації, щодо даних про кредиторську та дебіторську заборгованість, проведення перевірок фінан­сово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності органами виконавчої влади та вибору джерела статистичної інформації про фінансові результати діяльності підприємств» (за текс­том - лист № 030405/41)
  • Лист Мінфіну України № 31-0420040-10/22823 від 13.12.2004 р. «Щодо відображення сум розбіж­ностей» (за текстом - лист № 31-04200-30-10/22823)
Оксана СКІЧКО

“Вісник податкової служби України” № 49 грудень 2008

Джерело: http://consultant.parus.ua/

Похожие материалы:

Немає коментарів :

Підписка на розсилку email: